Що таке Заціпеніти, визначення слова.

Заціпеніти


Заціпеніти ію, ієш і рідко ЗАЦІПНУТИ, ну, неш, док. Стати нерухомим, нечутливим здебільшого від якого-небудь сильного переживання; заніміти, за­стигнути. Батько заціпенів, уявивши собі шляхи, якими доведеться пройти синові (Собко, Стадіон, 1954, 164); Щось незбагненне, якийсь підлий страх закрався їй у серце. І тіло заціпеніло (Міщ., Сіверяни, 1961, 105); Коли тут як ударить грім, як хрясне/ Так усі й заціпли (Барв., Опов.., 1902, 220); // Втратити рухливість від холоду; задубіти, заклякнути. Від часу до часу піднімав­ся сильний вітер і бив її дощем так у лице, що волосся на чолі перемокло, а рука, що піднімала довгу сукню, заціпеніла із студені (Коб., І, 1956, 89); * Образно. Мокра зима заціпеніла в цупких обценьках морозу (Досв., Вибр., 1959, 152); // діал. Вмерти, захолонути. — Коли б не ота коровиця, пішли б з торбою по селу. Тільки того й було, що капала молочка,— не дала за-ціпнути дітворі! (Чендей, Вітер.., 1958, 9).
Мов (наче і т. ін.) заціпеніти (заціпнути) — стати не­рухомим. Повітря, небо, дерева — все мов заціпло, мов закаменіло, ані не ворухнеться (Фр., VIII, 1952, 18); Віктор, а за його спиною Яремченко наче заціпеніли (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 233).


Словник української мови онлайн: Заціпеніти


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я