Що таке Збірник, визначення слова.

Збірник


Збірник а, ч. 1. Книжка, що містить у собі одно­рідні матеріали, документи і т. ін. Воздвиженський взяв у руки збірник українських пісень і почав читати голосно (Н.-Лев., І, 1956, 403); Звісно, літературний альма­нах — не науковий філологічний збірник, в якому можна друкувати статті різними правописами (Коцюб., III, 1956, 291); Учні., позаписували силу етнографічного ма­теріалу (переважно пісень, казок), з якого я міг би був скласти чималий збірник (Вас, IV, 1960, 43); їй треба здати кілька книжок до клубної бібліотеки., і, швидень­ко зібравши їх,— це все були збірники поезій — вона подалася до клубу (Гончар, Тронка, 1953, 173); // Книж­ка, що містить у собі дібрані за яким-небудь принципом твори одного або кількох авторів; збірка. У «Новій Раді» (збірник на спомин покійному Старицькому) надруко­вана моя «Спокуса» (Мирний, V, 1955, 423).
Збірник творів — твори якого-небудь автора, видані однією книжкою. [Л і к а р:] А знаєте, Олімпіадо Іва­нівно, як дивлюсь я на оті книжки, то здається, вони і без нас у піч полетять, а на їх місце стане тоненький Збірник творів Ореста Михайловича Груїча (Л. Укр.,
1951, 40).

Зведені докупи і розміщені в певному порядку які-небудь положення, правила, закони і т. ін. В січні 1649 р. було затверджено нове «Уложення», тобто збір­ник законів (Іст. СРСР, І, 1956, 175).
техн. Резервуар, у якому збирається яка-небудь рідина або газ. Він [робітник] повертає кран збірника, і метал ллється важким холодним струменем (Наука.., 4, 1963, 35); Слинько востаннє перевірив вимірні прила­ди.., придивився до рівневимірювальних трубок на збір­никах і з задоволенням потер руки (Шовк., Інженери, 1956, 240).


Словник української мови онлайн: Збірник


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я