Що таке Звисока, визначення слова.

Звисока


Звисока присл. 1. З височини, згори. Пролітав буйний вітер в пустині.. Закрутились пісковаті вихри, Простяглись геть під небо високе, Наче велети люті, страшнії, J розсипались, впавши звисока (Л. Укр., І, 1951, 128); Блискавки різали сутінь, гроза вирувала, звисока спускаючи на землю довгі смуги дощу (М. Ол., Леся, 1960, 67); // 3 високого або вищого місця. / вона з ганку впала звисока,— аж в очах їй зірки (Головко, II, 1957, 177).
З почуттям власної переваги, зарозуміло, гордови­то, пихато. Він [В. І. Лепін] нещадно бичував тих, хто звисока ставився до мас, хто хотів тільки учити їх, забуваючи про необхідність учитися у них (Біогр. Лені­на, 1955, 249); Районні музиканти звисока позирають на своїх ковалівських колег, але тим байдуже (Кучер, Трудна любов, 1960, 157); // Зневажливо, з презирством. Шевченко з убивчим сарказмом висміював тих, хто звисо­ка називав його «мужицьким поетом» (Рильський, III, 1956, 396); Іван Васильович дивився на німця звисока, як на кузьку (Збан., Єдина, 1959, 335).
Піднесено, пишномовно. Проценко був як стіна білий і божевільно розводив по боках очима. Він то по­чинав звисока розмову, то, зразу рвучи її, переводив на жарти (Мирний, III, 1954, 290).
рідко. Високо. Наступили ті осінні тихі та смут­ні дні, коли., спадає з дерева останнє пожовкле листя і звисока над деревами та хатами блукає в блакитному сяєві, як намітка біле, бабине літо (Вас, І, 1959, 155).


Словник української мови онлайн: Звисока


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я