Що таке Зговорити, визначення слова.

Зговорити


Зговорити ворю, вбриш, док. 1. неперех., перев. із запереченням н е, розм. Прийти до взаємного розуміння в розмові, бесіді; зговоритися. [Іван:] Ну, нехай буде по-вашому/ 3 вами не зговориш/ (Кроп., І, 1958, 97); [Лев:] Коли ж сестра таку натуру має, що з нею й не зговориш (Л. Укр., III, 1952, 239).
перех., діал. Сказати. Хата як покришка: що зго­вориш, то в хаті повинно пропасти (Номис, 1864, № 5938); — Ану іще що зговори мені, вражий сину/ то я тебе почастую! — гримнув на його [батько] (Вов­чок, І, 1955, 42).
неперех., діал. Заговорити. Вона сама бачила, що Зінько з ким схоче може зговорити: чи з писарем, то й з писарем, чи з попом, то й а попом… і з паном… і з кожним… А розумно говорить, так аж страх!.. (Гр.,
II, 1963, 373).


Словник української мови онлайн: Зговорити


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я