Що таке Здаватися, визначення слова.

Здаватися


Здаватися *, здаюся, здаєшся, недок., ЗДАТИСЯ, вдамся, здасися, док. 1. Припиняючи опір, визнавати себе переможеним (перев. у бою). Якщо ворог не здаєть­ся — його знищують (Укр.. присл.., 1955, 426); Я диви­лась на малюнках Не на гордих переможців, Що, спе-речника зваливши, Кажуть гордо так: «Здавайся!» Погляд мій спускався нижче, На того, хто розпростер­тий, До землі прибитий списом, Шепотів: «Убий, не здамся!» (Л. Укр., І, 1951, 152); 3 вогню, що бушував у кукурудзі, почали вистрибувати ворожі солдати і, піднявши руки, здавалися в полон (Кучер, Чорноморці, 1956, 134); [Спартак:] А де Тугай? [Кузьмін:] Я думаю, в живих його немає. Такий, як він, не здасться у полон (Дмит., Драм, тв., 1958, 13); // Визнавати себе переможеним у суперечці, змаганні з ким-, чим-небудь і т. ін. Довго боровся [Оксень] з недугою, не здавався, та звалила-таки його хвороба (Цюпа, Назустріч.., 1958, 70); — Ще побачимо, чий батько дужчий. Я йому сам не здамся абияк!..— сказав писар (Н.-Лев., IV, 1956, 150); Бачура зрозумів, що суперечку виграно, що Вовченко здався (Чаб., Тече вода.., 1961, 180); // Від­ступати перед труднощами, поступатися чим-небудь, у чомусь. З трійок Павлуша не вилазив. Але й не зда­вався. Навпаки, ще наліг дужче (Головко, II, 1957, 265); Татова ідея провалилася. Але не такий він, щоб здатися (Речм., Твій побратим, 1962, 12); // на що. Піддаватися на що-небудь. Ти, дівчино, ти подобна, Не здавайся на підмову, будеш добра (Чуб., V, 1874, 355); Хри&тя на її прохання посидіти ще не здалася (Мирний, III, 1954, 371).
А Здаватися (здатися) на милість див. милість.
Покладатися, надіятися на кого-, що-небудь. На мужика не дуже здавалась [Горпина], бо знала його плоху натуру (Кв.-Осн., II, 1956, 256);—Я вже здаюся на ваше слово, як розсудите, так і буде… (Коцюб., І, 1955, 37); — Ти, татуньку, знову пером у папері длубаєшся? А я думав, що ти вже цілком здався на нашого Генрі (Ю. Янов., II, 1958, 62); Тепер усім порядкував Нікітін, і козаки охоче здались на його розсуд (Панч, Гомон. Україна, 1954, 306).
діал. Посилатися. Батько завжди уникав запросин, здаючись на те, що він утомлений або зайнятий (Збір­ник про Кроп., 1955, 13); Що сьому правда, здаюсь на людей (Сл. Гр.).
тільки недок. Пас. до здавати 1—7. На заводі імені Ілліча вводиться до ладу задовго до встановленого строку доменна піч № 1, збудована швидкісними методами. Разом з домною здається великий комплекс споруд (Рад. Укр., 8.VIII 1957, 1).


Словник української мови онлайн: Здаватися


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я

Що таке Здаватися, визначення слова.

Здаватися


Здаватися а, здаюся, здаєшся, недок., ЗДАТИСЯ, здамся, здасися, док. 1. Мати в чиїйсь уяві той чи інший вигляд, набирати певних рис, властивостей, справляти на кого-небудь якесь враження. Веселее колись село Чомусь тепер мені, старому, Здавалось темним і німим (Шевч., II, 1953, 205); Діждали ми батька з дороги.. Осмалений сонцем та обвітрений, здававсь він ще похмур-ніший, ніж був (Вовчок, І, 1955, 223); На засмученому обличчі [Тамари] великі карі очі здавалися ще більшими (Хижняк, Тамара, 1959, 200); На землі вони [бобри] здаються дуже незграбними (Наука.., 8, 1959, 34); Рада мати, що дочка вернулась: їй той день за два дні здався (Барв,, Опов.., 1902, 104); Опанас став і довго дивився вслід своєму синові. І здався він сам собі вперше в житті маленьким і немічним, що прожив, певно, дуже жалюгідне й убоге життя (Довж., І, 1958, 85); // Бути в чиїйсь уяві схожим на кого-, що-небудь. Обсипана рожевим світлом, свіжа та гарна, Настя здавалась запашною трояндою (Коцюб., І, 1955, 69); Сторож здався йому страховищем — величезним, широ­чезним, немилосердним… (Мирний, І, 1954, 325); [Д р е м л ю г а: ] Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться… (Корн., II, 1955, 293).
кому і без додатка. Поставати в уяві, думках; уявлятися. В другій половині ночі шторм досяг такої сили, що катастрофа здавалась декому неминучою (Гончар, Тронка, 1963, 201); // безос. [Анна:] Мото­рошно, мов перед пожаром* Усе мені здається, що ось-ось якесь нещастя… (Фр., IX, 1952, 111); Занімілими очима дивилась Устина на землю, на руїни пташиних осель, і їй здавалося, що це руйнується гніздо її дітей (Стельмах, І, 1962, 397); Описі здалося, що Балабуха дивиться на неї згорда й сміється з неї (Н.-Лев., III, 1956, 20); Мов крилом, майнуло наді мною, і здалось, примарилось мені, наче ти печальною ходою десь пройшла у білому вбранні (Сое, І, 1957, 217); // Те саме, що уви­жатися. Яга тут чорт зна де дівалась, Еней остався тілько сам, Йому все яблуня здавалась, Покою не було очам (Котл., І, 1952, 123).
у знач. вставн. сл. здається (здавалося). Уживаєть­ся для вираження непевності в чому-небудь, припущення чогось. — Здається, ти й позаторік тут був Та капості мені робив?.. (Гл., Вибр., 1951, 40); Сушилося сіно в по­косах,— Світ сіном, здавалось, пропах! (Hex., Чудесний сад, 1962, 103).


Словник української мови онлайн: Здаватися


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я