Що таке Здибати, визначення слова.

Здибати


Здибати а, аю, аєш, док., перех., заст. Забити в ко­лодки. А там панові не вподобався, Писарині якому,— Ноги здибають, руки сплутають І звезуть до прийому (Рудан., Тв., 1956, 41).


Словник української мови онлайн: Здибати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я

Що таке Здибати, визначення слова.

Здибати


Здибати аю, аєш і ЗДИБУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗДИБАТИ, здибаю, здибаєш і діал. здиблю, здйблеш, док., перех. Зустрічати кого-небудь, ідучи або прийшов­ши кудись. Якось іде Іван з села до міста. Та й що був тільки вийшов за село, здибає пана (Україна.., І, 1960, 53); Я здибував її, але не говорив з нею (Коб., III, 1956, 146); Він міг здибати цю людину потім, через кілька років, і відразу пізнати її (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 39); * Образно. — А що, Федоре, панів куме? — ледве ворочаючи язиком, вимовляє Федір.— Дожився? Здибало тебе щастя, що не втрапиш, як і відкараскатись від нього? (Мирний, IV, 1955, 233); // Знаходити щось, натрапляти па щэ-небудь у дорозі. Він здибував усе частіше дими, пожарища, забитих коней (Ільч., Ко-зацьк. роду.., 1958, 110); Ще одну сосну ми здибали. На камені гірському стоїть вона, і вітри її хилитають на всі боки (ІО. Янов., II, 1958, 126); // перен., що. За­знавати чого-небудь, переживати щось. Як в дорозі здиблю горе, Що тобі несе удар, Сам його до себе справлю І прийму його тягар (Фр., XI, 1952, 13). ЗДИБАТИСЯ див. здибітися.


Словник української мови онлайн: Здибати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я

Що таке Здибати, визначення слова.

Здибати


Здибати 1 див. здибати.


Словник української мови онлайн: Здибати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я