Що таке Злість, визначення слова.

Злість


Злість злбеті, ж. 1. Почуття недоброзичливості; злоба (у 1 знач.). Було й так, що пан., бив [хлопця].. Гірко пришилося хлопцеві таке життя, злість накипіла в молодому серці (Мирний, І, 1949, 261); Тимко стояв, знявши картуза, і чорна грудка злості на брата розта­вала у його серці (Тют., Вир, 1964, 349).
2. Почуття роздратування, гніву, досади; розлюче­ність. Вона замітала горниці й кидала стільцями од злості (Н.-Лев., II, 1956, 78); Він заговорив роздратова­но, із злістю: — Вже донесли (Донч., V, 1957, 555).
<0> Злість бере (брала, взяла, забирає і т.ін) — те саме, що Зло бере (брало, взяло, забирає і т. ін.) (див. зло1). Навіть злість брала, що Іван так побивається дуже аа нею (Коцюб., II, 1955, 339); Починала забирати злість. Скільки роботи, а воно [сонце], як нарочищо, світить (Ле, Ю. Кудря, 1956, 14); Зганяти (згонити,зігнати, зо­гнити) злість див. зганяти; Зривати (зірвати) свою злість див. зривати; Ковтати злість див. ковтати; На злість—те саме, що На зло (диз. зло1). Молоді й посивілі Карна-валять на вулиці там [у Севільї]: Не тому, що безжурне дозвілля, А навмисне — на злість ворогам! (Мур., Осінні сурми, 1964, 11); Як (наче і т. ін.) на злість — те саме, що Як (наче і т. ін.) на зло (див. зло г). Погода тут, як на злість, бридка — іде сніг і зараз розтає, вітер про­тивний (Л. Укр., V, 1956, 323).


Словник української мови онлайн: Злість


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я