Що таке Кабін, визначення слова.

Кабін


Кабін а, ч. 1. Самець свині (звичайно кастрова­ний).— Ускочив у двір чийсь кабан (Н.-Лев., II, 1956, 274); Гмиря.. крекнув та й пішов до багаття на городі, де сини смалили кабана (Головко, II, 1957, 338); * У по-рівн. За богами [царем і царицею] — панства, панст­ва В серебрі та златі! Мов кабани годовані — Пикаті, пузаті!.. (Шевч., І, 1951, 247).
2. Дика свиня; вепр. В бору плодились кабани, Вед­мідь і сарна прудконога (Щог., Поезії, 1958, 359); Ка­бан — звір небезпечний, вбити його дуже важко (Знан­ня.., З, 1967, 28); * У порівн. Зробився Турн наш бісну­ватим, Реве, як ранений кабан (Котл., І, 1952, 257).


Словник української мови онлайн: Кабін


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я