Що таке Лускати, визначення слова.

Лускати


Лускати аю, аєш, недок. 1. неперех. Розриватися, давати тріщини або лопатися (від натягання, розши­рення, тиснення тощо), видаючи різкі звуки. Ракети лускали високо під хмарами, розсипаючися градом кро-вавих іскор (Фр., II, 1950, 62); Ось капуста… Чеше трактор, тільки головки лускають… (Вишня, І, 1956, 131); // Вкриватися тріщинами; репатися. Робить [Проць] всеньке життя коло своєї латки землі, аж йо­му долоні лускають (Ю. Янов., І, 1954, 118); Лус­кають бруньки на невисоких кленах і каштанах (Соб­ко, Стадіон, 1954, 17).
О Лускає голова — дуже болить голова; Лускати зі (зо) сміху — дуже весело, голосно сміятися. Дівчата лускали зо сміху, штовхаючи одна одну ліктем (Коб., II, 1956, 54).
неперех. Утворювати сухі, різкі звуки, схожі на розриви або тріскання чого-небудь. Край фірмана гай­дук куняє, А фірман луска батогом (Фр., X, 1954, 336); Ґаздині лускали руками і розповідали, що патрулі за­брали від хати їх газдів (Черемш., Тв., 1960, 145); Лускав інколи грім і гоготав по дебрях і верхах (Март., Тв., 1954, 304); Десь недалеко лускали безладні постріли (Кач., II, 1958, 387).
О Мороз лускає — дуже сильний мороз. Було оце узимку, зимними деньми [днями], надворі мороз лускає (Вовчок, VI, 1956, 220).
перех. Те саме, що лузати і. Він там стоїть, горі­хи луска (Мирний, І, 1954, 82); Дівчата в рясних стріч­ках лускають насіння та жартують (Гончар, II, 1959, 331).


Словник української мови онлайн: Лускати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я