Магнітик а, ч., фіз. 1. Зменш, до магніт.
2. Одна з найменших магнітних частинок, з яких складається магніт. У ненамагніченій сталі атомні магнітики розташовані безладно, отже, дія кожного знищується зворотною дією обернено розташованого магнітика (Цікава фізика.., 1950, 194).
Словник української мови онлайн: Магнітик