Що таке Набедреник, визначення слова.

Набедреник


Набедреник а, ч. 1. церк. Парчевий прямокут­ник із зображенням хреста, який священики одержують як першу нагороду і носять з правого боку нижче поя­са. — Чи ви чули, що о. Аркадія переведено на другу парафію, а о. Феогност дістав набедреника? (Коцюб., І, 1955, 322).
2. військ. Частина металевої збруї середньовічного рицаря, яка накладалася на стегно. Боярин був у пов­ній рицарській збруї: в панцирі з залізної, блискучої бляхи, в таких же набедрениках (Фр., VI, 1951, 456).


Словник української мови онлайн: Набедреник


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я