Що таке Набридати, визначення слова.

Набридати


Набридати аю, аєш, недок., НАБРИДНУТИ, ну, неш; мин. ч. набрид, ла, ло; док. Ставати неприємним, нудним через одноманітність, часту повторюваність; надокучати. Нам набридає стояти на місці (Ю. Янов., II, 1958, 45); Боюся тільки, як би не набриднути Ліді за це літо, все ж таки я певне завдаю їй клопоту (Л. Укр., V, 1956, 149); Миколі вкрай набридла розмова (Гжицький, Вел. надії, 1963, 56); // безос. Набридло сидіти в душній і тісній похмурій школі у той саме час, як ліс гучав од пташиних співів (Гр., І, 1963, 292); [Ф р о с я:] Що ви там шепочетесь, як змовниці? На­бридло, нарешті (Мик., І, 1957, 244).


Словник української мови онлайн: Набридати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я