Що таке Набуток, визначення слова.

Набуток


Набуток тку, ч. Те, що набувають працею, за­трачаючи силу й енергію. Не віддасть він [солдат] ні­кому набутку свого — що узято в бою, те здобуто на­віки! (Голов., Поезії, 1955, 13); Для селян, які про­возили десь на західний торг звичайний набуток своєї праці, такі придорожні села, за панським чи його до­зорного посіпаки замочком, ставали страховищем (Ле, Наливайко, 1957, 6); // Те, що неподільно належить кому-небудь. Література, музика, образотворче ми­стецтво, театр і кіно, всі скарбниці культури стали набутком широких мас трудящих (Літ. газ., 26.IX 1961, 4).


Словник української мови онлайн: Набуток


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я