Набілити білю, білиш, док., перех. 1. Покрити обличчя білилами, пудрою.
2. Зробити побілку. Набілити стелю.
3. Вибілюючи, приготувати в якій-небудь кількості.
Набілити полотна.
Словник української мови онлайн: Набілити
Набілити білю, білиш, док., перех. 1. Покрити обличчя білилами, пудрою.
2. Зробити побілку. Набілити стелю.
3. Вибілюючи, приготувати в якій-небудь кількості.
Набілити полотна.