Що таке Обвислий, визначення слова.

Обвислий


Обвислий а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до обвиснути. Інколи перекладав він обвислу з лави руку на груди, ворушився (Мирний, І, 1952, 292); Кинувся вбік., воро­ний, ..намагаючись скинути з себе незвично обвислу ношу (Гончар, II, 1959, 120); Смереки на горах, обвислі інеєм, обвиті мрякою, дрімають (Коб., І, 1956, 198).
у знач, прикм. Який звисає донизу. Забавно було дивитись, як Нептун на бігу хляпав обвислим вухом і тріпав білу поноску під чорним холодним носом (Коцюб., II, 1955, 389); Веселий регіт пішов вигоном, доганяючи Ровіцького та двох високих литвинів з обвис­лими, як у моржів, вусами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 55); Промайнули під насипом кинуті напризволяще круторогі в ярмах, з обвислими товстими ланцюгами (Гончар, II, 1959, 123); Холодний вітер виє, торохтить обвислою покрівлею (Кучер, Голод, 1961, 356); * Образно. Тьмариться обвисле небо (Логв., Літа.., 1960, 5); // Який незграбно звисас, снадас (про одяг). Есесівці тюпали в своїй обвислій, зганьбленій уніформі, опустив­ши погляди вниз (Гончар, III, 1959, 451).
у знач, прикм. Який відтягся донизу, втративши пружність, еластичність (про шкіру). Пап Ремба.. плямкав обвислими губами (Фр., III, 1950, 432); Корнієп-ко почервонів так, що обвислі щоки його зробилися сизими (Тют., Вир, 1964, 196); // Який втратив стрункість, обважнів (про поставу і т. ін.). Гарматій.. підвів над стільцем обвисле, мляве тіло (Стельмах, І, 1962, 332).


Словник української мови онлайн: Обвислий


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я