Що таке Падалиця, визначення слова.

Падалиця


Падалиця і, ж., збірн. 1. Плоди або листя, які опали з дерев. Хима вийшла з-за погрібника, несучи в хвартусі яблука-падалиці (Мушк., Серце.., 1962, 291); Щоб скоротити період «недоїдання» дерев на бідних грунтах, наука запропонувала висаджувати сосну ра­зом з листяними породами, падалиця яких містить ба­гато азоту (Колг. Укр., 6, 1962, 47).
2. Незібране, опале зерно, насіння і т. ін., що за­лишилося на полі. Гуси дуже охоче ідуть на стерню, там вони знаходять багато поживних трав та падалиці зерна (Соц. твар., 2, 1956, 38); // Рослина, що виросла з опалого зерна, насіння. Соняшник вважали поганим попередником для всіх культур. І це тому, що він дуже засмічував поле падалицею (Хлібороб Укр., 9, 1964, 31); Вся надія в людей лише на падалицю, тобто на хліб, який восени зійшов по стерні від самосіву (Д. Бе-дзик. Дніпро.., 1951, 78).
пАДАЛИЧКА, и, ж., збірн. Пестл. до падалиця 1. Хлопчикам, що побіля саду бавилися, і падалички бу­вало взяти не можна… (Мур., Бук. повість, 1959, 6).


Словник української мови онлайн: Падалиця


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я