Саз а, ч. Струнний щипковий музичний інструмент, поширений серед народів Закавказзя, Ірану, Афганістану та інших країн. Піднесені нечуваним екстазом всі республіки вперед у нас ідуть — виграють і домброю, і бандурою, і сазом (Тич., 1, 1957, 275); *У порівн. Коли ж настав прощання час, Я заридала, наче саз (Уп., Укр. поема, 1950, 36).
Словник української мови онлайн: Саз