Що таке Талановитий, визначення слова.

Талановитий


Талановитий а, е. 1. Який має великі здібності, талант (у 1 знач.). Треба сказати, що д. Коцюбинський дуже талановитий чоловік і дуже живі питання захоплює своїми творами (Мирний, V, 1955, 402); |0 л я:] Со-шенко побачив, що Тарас талановитий хлопець (Вас, III, 1960, 278); Український народ висунув із свого се­редовища багато талановитих народних поетів-співців, музикантів, художників (Нар. тв. та етн., З, 1957, 11).
2. Який виконано з талантом (у 1 знач.); який від­значається високою майстерністю. Спасибі Вам, доб­родію, велике спасибі за ті несказано любі і милі хвилини, які довелося мені пережити, читаючи Ваші талановиті утвори (Мирний, V, 1955, 378); Переклад поетичного твору повинен бути в першу чергу талановитим (Риль­ський, IX, 1962, 67); Відгуком на народні думи і запити часу була зокрема талановита творчість О. Л. Довжен­ка (Мист., 6, 1958, 7).


Словник української мови онлайн: Талановитий


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я