Що таке Талан, визначення слова.

Талан


Талан у, ч. 1. Доля, життєвий шлях кого-небудь. Ой, світе мій ясний, світе мій прекрасний, Який мій талан нещасний/ (Укр.. лір. пісні, 1958, 269); — По­жила я з ним два роки та й овдовіла. Отакий мій т,а-лан (Н.-Лев., II, 1956, 111); // Щаслива доля, щастя. Нудно йому На чужому полі/ Всього надбав, роботяга, Та не придбав долі! Талану того святого.,. (Шевч., II, 1953, 106); [Ганна:] Накликай талану, а безта­лання й само тебе здиба/ (Крон., II, 1958, 36); —- Та не-забаром кинув я Конецпольських і подався до Києва, до
Аксака. Але й там не знайшов я талану… (Тулуб, Лю­долови, І, 1957, 70); // Успіх, удача. Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому бог дає, а менший працює, як риба об лід побиваєть­ся, а нічого не вдіє, ні в чому нема йому талану (Стор., І, 1957, 31); — Ні, немає щастя й талану бідним на сьо­му світі і не буде ніколи/ — рішила вона (Мирний, III, 1954, 78).
2. Те саме, що талант 1; хист. — А ти прочит.ай [«Кобзаря»], то сама побачиш, як чоловік з таланом мо­же орудувати тією простою мовою (Мирний, IV, 1955, 340); Десь, колись, в якійсь країні Пробував поет нещас­ний, Тільки й мав талан до віршів Не позичений, а влас­ний (Л. Укр., І, 1951, 363); — Максиму бути головою,— Казали люди у селі,— Талан у хлопця до землі (Стель-мак, V, 1963, 55).


Словник української мови онлайн: Талан


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я