Тала тали, ж., рідко. Те саме, що верболіз. Ростуть над плесом вільхи І гнучка тала (Кост., І, 1967, 63); *У порівн. Висока й гожа, мов тополя, Гнучка, як восени тала, Ти серед пишного роздолля До мене руки простягла (Щог., Поезії, 1958, 189).
Словник української мови онлайн: Тала