Убереження (ВБЕРЕЖЕНІМ), я, с. Дія зазнач, уберегти. Попід валом суцільним гребенем проходив нахилений наперед гострокіл з велетенських дубових колод, обпалених з двох боків для вбереження від гнилизни й шашеля (Загреб., Диво, 1968, 159).
Словник української мови онлайн: Убереження