Що таке Уволювати, визначення слова.

Уволювати


Уволювати (ВВОЛЮВАТИ), юю, юєш, УВОЛЯТИ (ВВОЛЯТИ), яю, яєш, недок., УВОЛИТИ (ВВОЛИТИ),
блю, блиш; наказ, сп. уволь; док., перех. Виконувати, задовольняти (чиїсь волю, бажання тощо). Боявся [Си-воок], що разом з пустими словами витруситься йому з серця все те, що так неждано-негадано прилинуло, тому без спротиву вволював бажання Лучукове (Загреб., Диво, 1968, 109); — Ви маєте право жити по своїй волі, вволяти свою волю (Н.-Лев., V, 1966, 147); Управа., прикро наказувала, щоб., волость уволяла справедливу волю вчителеву (Гр., Без хліба, 1958, 27); Уволили твою волю Українські діти: На Чернечу несуть гору, Де ти [Т. Шевченко] хотів жити (Пісні та романси.., II, 1956, 134); — Даліло, мила, за твоє кохання Чим можу я тебе надгородити? Скажи, повідай, моя зоре, те бажання, Хоч би загинуть — мушу я вволити! (Л. Укр., І, 1951, 333); Перші дні Ляля, вволивши благання хворої матері, нікуди не виходила з дому (Гончар, IV, 1960, 47).


Словник української мови онлайн: Уволювати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я