Що таке Угасати, визначення слова.

Угасати


Угасати (ВГАСАТИ), аю, аєш, недок., УГАСНУТИ (ВГАСНУТИ), ну, неш, док. 1. Переставати горіти, жев­ріти або світити, світитися; гаснути, згасати, потухати. Лежить попіл на розпутті, А в попелі тліє Іскра огню великого. Тліє, не вгасає (Шевч., І, 1951, 262); У одному тілько здоровенному будинку, посеред міста, світло не вгасало і досі (Мирний, І, 1954, 364); Тарас уже не ози­рався на заграву. Пожежа потроху вгасала (Ільч., Серце жде, 1939, 34); На сході вгасали зорі, близився світанок (Десняк, Вибр., 1947, 145); *Образно. В серцях у на­ших слово Леніна горить і не вгаса (Тич., Зростай.., 1960, 49).
/2. перен. Припинятися, закінчуватися. Між сватами не вгасає суперечка (Кучер, Трудна любов, 1960, 46); // Припиняти своє існування. В селах Живан чув немало розмов про воду, чув нарікання, що висихають маленькі річки, вгасають джерела (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 318); // Ставати слабішим, зникати. [Андро­маха:] Якби ти тільки їх [слів] не вимовляла і не труїла нас, то й не було б лихої правди. Не вгасав би дух (Л. Укр., II, 1951, 264); При цій думці вгасала по­смішка, холод поліз під одяг (Ле, Україна, 1940, 359); Він [Тарас Бульба] був, здавалося, у відчаї. Та надія не вгасала в ньому (Довж., І, 1958, 269); // Затихати (про звуки). Крики ненависті, злоби, цікавості і жор­стокості супроводжували їх, то зростаючи, то вга­саючи. Часом вони йшли серед мертвої тиші (Довж., І, 1958, 271).


Словник української мови онлайн: Угасати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я