Що таке Удаватися, визначення слова.

Удаватися


Удаватися (ВДАВАТИСЯ), удаюся, удаєшся, не-док., УДАТИСЯ (ВДАТИСЯ), удамся, удасися, док. 1. тільки 3 ос, також кому. Здійснюватися, успішно завершуватися. За все береться, та не все вдається (Укр.. присл.., 1955, 232); Йоньку охопило те ожвавлен-ня і доброта, яка запановувала ним завжди, коли добре вдавалося діло (Тют., Вир, 1964, 232); Все, що ми заду­мали,— все нам, друзі, вдасться! (Hex., Дивлюсь.., 1949, 77); — Ти про смерть не думай, ти про життя думай. І в першу чергу — про своє завдання. Повинно б удатися (Головко, II, 1957, 539); // безос, у сполуч. з інфін. Бути, виявлятися можливим (про здійснення чого-небудь). Сивоусий грек та молодий наймит-дангалак [весляр]., вибивалися із сил, налягаючи на весла, однак їм не вдавалося розігнати човен на берего­вий пісок (Коцюб., І, 1955, 390); Понюхав пирога, та не вдалось покуштувать (Номис, 1864, № 14329); Оксен зрозумів, що степом продертися не вдасться, і завів своїх людей у порослу хащами глибоку яругу (Тют., Вир, 1964, 530); // перев. док. Виявитися вдалим, гар­ним (про те, що утворилося внаслідок якогось процесу або про сам процес). Вже перед вечором вийняли з печі коровай, котрий і справді дуже вдався (Н.-Лев., III, 1956, 74); Коли моє життя не вдалося, не можу ж я осолодити його цукерком у розмальованій обгортці… (Коцюб., І, 1955, 325); Родюча жирна галицька земля; і жито на ній удалося буйне, рославе (Мушк., Серце.., 1962, 306); // перев. док. Видатися яким-небудь, випасти. За тиждень перед весіллям було якесь свято; день удався погожий, хоч уже листя падало, осінню пахло, а проте тепло та ясно (Мирний, IV, 1955, 38).
Уродитися з певними якостями, особливостями вдачі (про людину). [Недоросток:] Бач: у людей буває удається й маленьке, та розумненьке, шустрень­ке, а тебе вигнало, як сьому верству, а ти й за малого не справишся! (Вас, III, 1960, 92); — Не часто такі молоді, як оце й ти, хлопче, вдаються розумними (Збан., Малин, дзвін, 1958, 6); Він з ранку до вечора порався по господарству — хазяйновитий вдався (Стельмах, II, 1962, 326); // до чого, який. Мати певні нахили, здіб­ності, пристрасть до чого-небудь. Еней був парубок мо­торний і хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятіший од всіх бурлак (Котл., І, 1952, 65); — Вже того не знаю, який він до діла,— каже бать­ко,— а що до танців, то вдавсь: дівчатами, як мухами, увиває (Вовчок, І, 1955, 200); — Хіба його не видно й спершу було, що він [Чіпка] чоловік путящий? Чи до роботи, чи до майстерства — до всього вдався! (Мирний,
II, 1954, 246).
Не вдатися, розм.: а) (без додатка) бути безталан­ним, невдахою в житті. Ой біда, біда, що я не вдався: Брів через річеньку та й не вмивався (Чуб., V, 1874, 88); б) (ким) не змогти набути певної професії, кваліфі­кації і т. ін. Ба, та що робити,— публіцистом не вда­лася, а белетристика така химерна штука (Л. Укр., V, 1956, 59); в) (чим) бути позбавленим якоїсь риси, властивості і т. ін. Марко хлопець душевний, здатний, так не вдався красою! (Горд., Дівчина.., 1954, 202).
перев. док., у кого, рідко на кого. Народитися, ви­рости схожим на кого-небудь, успадкувати чиїсь риси, особливості, якості. На виріст, і на силу, й на личко у батька удавсь [Андрій] (Вовчок, І, 1955, 277); Настя, вдалася на свою матір і була невсипуща господиня (Н.-Лев., VI, 1966, 396); — Хай би їх у мене десятеро, то одно в одно не вдасться; а то ж він [Чіпка] у мене один, як порошина в оці! (Мирний, II, 1954, 178); Ха­рактером Іван увесь удався в батька, і нехай каміння летить в очі, а він стоятиме на своєму (Чорн., Визвол. земля, 1959, 9).
у що. Впадати в якийсь стан (звичайно важкий); перейматися якимсь настроєм. Не вдавайся в розпач, друже,— Бо в годину ту страшну Я розвію самотину, Здаля серцем прилину (Дн. Чайка, Тв., 1960, 267); Матрона Іванівна жінка вразлива, чутлива, не дає далі Остапові слова вимовити, благає його не вдаватись у журбу (Горд., II, 1959, 300); — Дочко моя, знов мені снився твій батько і так страшно!..— казала Нимидора дочці, і од того часу вона стала журитися і вдалась в сум (Н.-Лев., II, 1956, 247).
Удаватися (удатися) в паніку див. паніка; Удаватися (удатися) в пиху — заноситися, зазнаватися. Офіцери поводились делікатно, обходились з товариством прос­то, не вдавались в столичну пиху, жартували (Н.-Лев.,


Словник української мови онлайн: Удаватися


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я