Що таке Удушливий, визначення слова.

Удушливий


Удушливий а, е. 1. Із жарким, перегрітим по­вітрям, насиченим випарами; душний, задушливий. Ви­пав удушливий день саме серед гарячої пори жнив (Мир­ний, II, 1954, 269).
Який не дає дихати, перешкоджає диханню, ду­шить. Ціла хмара густого удушливого нафтового сопуху лягла на Борислав, немов убожество і недоля придавили його своїми широкими грудьми (Фр., І, 1955, 160); Уже Івась залився удушливим кашлем; а Карно знай верга жменями сміття, знай віє його по хаті (Мирний, І, 1954, 270).
перен. Який давить, пригнічує. Я міг би вирва­тися з удушливої, поліцейської держави в «цивілізова­ний світ», яким малювалась мені тоді Швейцарія (Козл., Сонце.., 1957, 90).
Який хворіє на астму; який буває у хворого на астму. І справді він був з виду страшний: з кривим оком, нечистим лицем і удушливий (Григ., Вибр., 1959, 199).


Словник української мови онлайн: Удушливий


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я