Що таке Укоськувати, визначення слова.

Укоськувати


Укоськувати (ВКОСЬКУВАТИ), ую, уєш, недок., УКОСЬКАТИ (ВКОСЬКАТИ), аю, аєш, док., перех., розм. 1. Приборкувати, заспокоювати (тварину, перев. коня). — Чого ти боїшся? — вкоськує його [коня] Ма­кар (Гуц., З горіха.., 1967, 123); Ярина гасала на коні, доки його не вкоськала (Панч, Гомон. Україна, 1954, 346).
2. перен. Умовляючи, втихомирювати (людину) або знаходити шляхи для порозуміння, згоди і т. ін. — Та годі ж бо, годі! Навіщо гніватися? — укоськував він Романа (Коцюб., І, 1955, 108); [Степан Деми­дов и ч:] / чого се дочці так не сподобався писар/ Ну, та це в неї вивітриться. Молода ще дуже; ми її вкось­каємо (Сам., II, 1958, 135); — То вона для годиться сер­диться, я її укоськав. Мелашка духи любить. Я пообі­цяв їй «Красную Москву» подарувати (Хижняк, Невга­мовна, 1961, 173); — Я тут вже дечого досяг,.. такого дикого зухвальця, як Антін Шаблій, укоськав,— повів його за собою, домігся того, що ми тепер стали з ним чесними суперниками в праці (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 154); // Страхаючи, діючи силою, примушувати стати покірним, слухняним. [К р уста:] Які тепер нахабні плебеї стали. Розпустилась чернь. Пора б укоськати. Та що робити, коли патриції самі призводять до того (Л, Укр., II, 1951, 403); — Я знаю Студені Води ще здавна. Це найглухіший закуток у всій Східній Галичи­ні. Війт Пірунчик укоськав його добре. А тепер самі бачите,— село прокидається (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 144); // тільки док. Убити. Мертве лице Сталь-ського з примерзлим на ньому окриком болю лежало на долівці..— Що тут сталося? — перший прошептав Шна-дельський, обертаючися до Шварца.— Укоськали його, — мовив Шварц (Фр., VII, 1951, 423).


Словник української мови онлайн: Укоськувати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я