Що таке Укритий, визначення слова.

Укритий


Укритий (ВКРИТИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас мий. ч. до укрити. Посеред двору на сіні, на килимі, укритий баранячим кожухом, хропів Тарас (Довж., І, 1958, 222); Укрита людом там була Внизу гора зелена, А вище всіх Роберт стояв, У ніг його знамена (Л. Укр., І, 1951, 360); Деревця молоді, укриті білим пухом, Тихенько сплять над Волгою в снігу… (Забашта, Вибр., 1958, 128); Поле було вкрите густою пеленою диму (Кочура, Зол. грамота, 1960, 299); Широкий вигін перед сільра­дою, вкритий буйним зеленим споришем, стелився при­вабливим., килимом (Коцюба, Нові береги, 1959, 380); На кінчику його носа, вкритого ластовинням, виступило дві крапельки поту (Донч., І, 1956, 71); Гуцулка, горда тим, що вона мати, порядна оюънка, газдиня, з мало укритим презирством поглядала на опришківську лю-баску (Хотк., II, 1966, 166); *У порівн. Весна. Садочки зацвіли, Неначе полотном укриті (Шевч., II, 1963, 171).
2. у знач, прикм., рідко. Прихований; таємний. В його плаксивім голосі і в тім щохвиля повторюванім таночку» жандарм добачав укритий насміх (Фр., II, 1950, ЗО); [Н ер і с а:] Вже я ж не танцівниця. [Ан­тей:] Хіба ж то мало — бути в нашій хаті укритим скарбом, але дорогим, таким, що й цезар ліпшого не мае? (Л. Укр., III, 1952, 431).


Словник української мови онлайн: Укритий


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я