Що таке Уповноважений, визначення слова.

Уповноважений


Уповноважений (ВПОВНОВАЖЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уповноважити. — Я не уповно­важений з вами вести про це розмову..— А я з вами уповноважений говорити про все, що є в душі моїй біль­шовицькій (Гончар, II, 1959, 405); // у знач, прикм. Який має певні повноваження. — Як ви смієте?! Я уповноважений емісар від головного командувача… (Ел-лан, II, 1958, 16); // у знач. ім. уповноважений, ного, ч.; уповноважена, ної, ж. Довірена особа, яка діє за наданими їй повноваженнями. Потроху сторонні роз­сотуються з контори. Зостаються лише правлінці, уповноважений та агроном (Логв., Літа.., 1960, 14); Народні збори обрали його Народним уповноваженим до Москви на сесію Верховної Ради (Чорн., Визвол. земля, 1950, 211).


Словник української мови онлайн: Уповноважений


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я