Що таке Утікач, визначення слова.

Утікач


Утікач (ВТІКАЧ), а, ч. Той, хто втікає, втік звід­кись. Пороснули і Рутуляни, Як од дощу в шатер ци­гани, А тілько Турн один оставсь, Утікачів щоб пе­рейняти (Котл., 1, 1952, 219); Кукса кинувся бігти. Затріщав тин. Але в ту саму хвилину, коли втікач збирався перемахнути на той бік, у поле, Кульгавий стрибнув, і в його зубах лишився добрий клапоть Кук-синої штанини (Донч., І, 1956, 70); Жірондист-утікач ходить по містку над глибоким яром (Л. Укр., II, 1951, 178); Легейдин родич — утікач із Князівки — зібрав цілий натовп. Який уже раз розповідав він істо­рію про свою втечу (Головко, II, 1957, 294); — Тут не раз ступала нога мисливця, тут проходили і бродя­ги, і колишні втікачі-каторжани (Донч., III, 1956, 203).


Словник української мови онлайн: Утікач


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я