Що таке Утішатися, визначення слова.

Утішатися


Утішатися (ВТІШАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УТІШИТИСЯ (ВТІШИТИСЯ), шуся, шишся, док., ким, чим, без додатка і заст. на кого — що. 1. Відчува­ти втіху, ставати радісним, задоволеним. Еней побідой утішався (Котл., І, 1952, 267); Старий Корній уті­шається онуками… (Гр., І, 1963, 430); Яка радість — наші діти. Весела й дзвінка радість. Втішаються, радіють батьки: чудесна зміна росте (Ковінька, Ку­тя.., 1960, 51); [Р і ч а р д:] Я так утішився, як ти приїхав до нас в колонію/ Вітав я друга в тобі, мій Джо­натане/ (Л. Укр., III, 1952, 48); // рідко. Виявляти, висловлювати радість, задоволення. Горпина утіша­лася перед Христею своїми дітьми, котрі на полу натоптувались пирогами (Мирний, III, 1954, 330); // Розважатися, веселитися. Недовго й ти, моя панно, Будеш утішатись Та по балах у веселих Таночках зви­ватись (Л. Укр., І, 1951, 7).
2. Переставати відчувати сум, неспокій, хвилюван­ня і т. ін. Мати почала його вговоряти та тішити яко­мога.. Тільки що Кармель нічим не втішається, нічим не успокоюється (Вовчок, І, 1955, 348); Спершу таки була пожурилася мати та й утішилася: живе [Артем] не­погано і матір таки не забуває — хоч зрідка, а приїздить у гості (Головко, II, 1957, 233); Чоботи були великі, але він відразу ж утішився: «Перешию» (Тют., Вир,
422).


Словник української мови онлайн: Утішатися


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я