Що таке Халупник, визначення слова.

Халупник


Халупник а, ч., іст. Безземельний селянин, бід­няк, який мав тільки халупу. У халупників [XVI ст.] були тільки халупи (злиденні хати) (Іст. У PCP, І, 1953, 129); Агій, що тут миру на віче зійшлось/ І гос­подар, і пан, і халупник (Фр., XI, 1952, 390); Невже ота лісова квітка, що Любою зветься, виросла для вбо­гого халупника, який за вік і чорного хліба не наїсться? (Стельмах, Хліб.., 1959, 497).


Словник української мови онлайн: Халупник


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я