Хаміти ів, мн. (оди. хаміт, а, ч.; хамітка, и, ж.). Група народностей Північної Африки, що розмовляють спорідненими мовами. — Він негр? — Ні. З дуже рідкого, майже вимерлого племені нільських хамітів (Смо-лич, Прекр. катастр., 1956, ЗО).
Словник української мови онлайн: Хаміти