Що таке Хан, визначення слова.

Хан


Хан а, ч. 1. Титул монарха, феодального правителя в багатьох країнах Сходу в середні віки, а також особа, що мала цей титул. [Козаки:] Лук натягнем, стріли пустим, Брязнем тятивою; Ой, мусить утікати Крим­ський хан з ордою! (Н.-Лев., II, 1956, 444); Блиснув кривий Яремин ятаган, подарунок татарського хана (Кач., II, 1958, 413); [Т угай-Б ей:] Великий хан Іслам-Гірей привіт і мир передав могутнім лицарям Запорожжя (Корн., І, 1955, 233).
2. Родовий дворянський титул у деяких країнах Сходу, а також особа, що має цей титул. В результаті розвитку феодальних відносин у монголів у кінці XII cm. виділяється клас феодалів (батури, нойони і хани), який володів пасовищами, водопоями і величезними ста­дами худоби (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 574).


Словник української мови онлайн: Хан


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я