Що таке Хапливий, визначення слова.

Хапливий


Хапливий а, е. 1. Який поспішає, квапиться; квапливий. — Не люблю непорядку! — покрикувала во­на, намагаючись не відстати від хапливого батька (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 385); Бійці носили ящики з мінами, розпаковували гранати й ділилися ними, запасались патронами. Всі були збуджені й хапливі (Гончар, III, 1959, 39); // Який виражає квапливість. До гурту ввійшов ще один добродій — Іван Давиденко. Се був товстенький чоловічок з швидкими очима, ..з хап­ливими рухами (Гр., II, 1963, 21); Волоцюга обережно одклав набік книжки, ніби збираючись ще раз заглянути в них, і хапливим голодним поглядом окинув харчі (Кол., Терен.., 1959, 54).
2. Який робиться, відбувається, виконується швид­ко, з поспіхом, квапливо. В пригороді запівніч кипіла хаплива робота: підсипали вали, ..лагодили вози, клали прямо долі безнадійно підбиті гармати (Стар., Обло­га.., 1961, 67); З золотих рам на стінах., поглядав ве­селими чорними очима козацький гетьман Байда Виш-невецький з густою чуприною на підголеній голові, з са­гайдаком в правій руці й неначе сміявся з Єремії, з його хапливого виїзду (Н.-Лев., VII, 1966, 158); // Не підго­товлений як слід, надто поспішний. Не зважившись на хапливий шлюб, Марина не хотіла, проте, втратити своє щастя (Дмит., Наречена, 1959, 151).


Словник української мови онлайн: Хапливий

Загрузка...

Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я