Що таке Характерниця, визначення слова.

Характерниця


Характерниця і, ж., заст., розм. Жін. до ха­рактерник. — Встань, пророче, з домовини! — Харак­терниця мовля. Глянув цар: тії ж години Розступилася земля (Граб., І, 1959, 227); — Задля зиску і з відьмами побрався дехто з старшини моєї,— мовив гетьман, на­тякаючи на одруження самого Носача з багатою вдо­вою, котра славилась у Переяславі як характерниця і не малі гроші на чаклунстві своєму заробила (Рибак, Пе-реясл. Рада, 1953, 89).


Словник української мови онлайн: Характерниця


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я