Характерство

Характерство а, с, заст. Чаклунство. Змірку­вав характерник, що ні до чого., не придалося його ха­рактерство (Крим., Вибр., 1965, 192); — Не дурно, мабуть, іде між людьми поголоска про їх [запорожців] характерство… Утікає од татар, розстеле на воді бурку да й попливе (П. Куліш, Вибр., 1969, 101).