Що таке Хитання, визначення слова.

Хитання


Хитання я, с. 1. Дія за знач, хитати і хитатися. Декому на морі від хитання зле робиться. А мені так нічого (Мур., Бук. повість, 1959, 48); Втома поволі охоплювала Ремо і Гюлле. Повільне хитання заколису­вало їх на сідлах (Досв., Гюлле, 1961, 142); Маріцца своїми загадковими усміхами та сумним хитанням го­лови., ще більше непокоїла [Йона] (Коцюб., І, 1955, 270); Йшла [Аглая-Феліцітас] хитаючись, мов підпита або та, що багато перебувала в човнах або кораблях, через що й виробляється хитання в ході (Коб., III, 1956, 306).
2. перен. Те саме, що вагання 2,3. На отця Кралевича впливає твердість, з якою Олекса говорить завжди там, де річ іде про його переконання. Жодних хитань, жод­них або-або (Хотк., Довбуш, 1965, 144); Будь-які опор­туністичні хитання, відхід від політичної лінії пар­тії являли серйозну загрозу як для самої партії, так і для соціалістичного будівництва (Ком. Укр., 8, 1969, 83); Хитання щодо роду і типу відмінювання в іменни­ках іншомовного походження буває зумовлене різними причинами (Мовозн., XVIII, 1963, 42).


Словник української мови онлайн: Хитання

Загрузка...

Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я