Що таке Цвіркнути, визначення слова.

Цвіркнути


Цвіркнути ну, неш, док. Однокр. до цвіркати. Гримнув постріл, куля цвіркнула десь вище голови Чу-маченка (Тют., Вир, 1964, 312); Трифонов зціпив зуби і цвіркнув слиною крізь них (Автом., Коли розлуч. двоє,
297); — Ґазда дома? — питає [Крученючка] Доцьки, по-чоловічому цвіркнувши слину крізь рештку зубів (Вільде, Сестри.., 1958, III, 329); // Сказати крізь зуби що-небудь зневажливе.— Боїшся, щоб Грицько ціпка не дав? — цвіркнула ївга (Мирний, III, 1954, 40); — Я проведу, Степко.— А я не боюсь! ..—Подумаєш,— цвіркнув крізь зуби Дмитро (Зар., На., світі, 1967, 148); Пувичка цвіркнув крізь зуби: — Здоров. Чого дивишся? Не пізнав, може? (Мик., Повісті.., 1956, 112).


Словник української мови онлайн: Цвіркнути


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я