Цвіркунів нова, нове. Прикм. до цвіркун; належний цвіркунові. Знову теркотання, знову забої цвіркунові (Мирний, 1, 1954, 270); Достеменна ознака добра — та нескладна цвіркунова пісня. Але давно вже не співав цвіркун у дідовій хаті (Рибак, Помилка.., 1956, 248).
Словник української мови онлайн: Цвіркунів