Що таке Цёебер, визначення слова.

Цёебер


Цёебер а, ч. 1. У старогрецькій міфології — три­головий злий пес з хвостом і гривою з гадюк, який охороняє вхід у підземне царство. Ввесь, до найдальших осель, заслухавсь [Орфея] здивований Тартар.. Цербер не смів роззявляти потрійної пащі своєї (Зеров, Вибр., 1966, 219).
2. перен. Лютий і пильний охоронець. Цідило, не­втомний цербер цього місця [зали суду], позачиняв вікна (Фр., VI, 1951, 267); — А коменданта я таки за­кидав гранатами в хаті, так і не вийшов глянути на своїх церберів… (Шер., В партиз. загонах, 1947, 51); *У порівн. — В чім діло? — тихим, стомленим голо­сом невсипущого працівника звернувся він [письмоводи­тель] до десяцьких, що церберами, хитро осміхаючись, стояли коло порогу [порога] (Вас, IV, 1960, 29).


Словник української мови онлайн: Цёебер


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я