Що таке Чар, визначення слова.

Чар


Чар у, ч. 1. заст. Чари (у 1 знач.). Як поїхав коза­ченько яром,— перелита доріженька чаром (Сл. Гр.); — Суміш вона, приготує і зілля підсипле в неї, Тільки тебе не здолає той чар,— того не допустить Зілля, що дам я тобі, чарівне (Гомер, Одіссея, нерекл. Б. Те-на, 1963, ISO); / заворушились по темних нетрях між берегами, між очеретами та болотами сиві, волохаті сни та обмари, захитали тінями й валом повалили на села всі дороги й шляхи переливати чаром (Вас, І, 1959, 228); *У порівн. Немов якимось чаром повіяло на тварину од ясних очей [Штефапа] — вона полохливо закліпала безвійними очима (Вас, II, 1959, 8).
2. пер єн. Те саме, що чари 3. Довкола пішоходів повно було того могучого чару літньої гірської природи, за­паху, зелені, свіжості, тепла, кукання, шелесту (Фр.,


Словник української мови онлайн: Чар


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я