Що таке Чаїний, визначення слова.

Чаїний


Чаїний а, е. Прикм. до чайка1. Чорноморські чую хвилі, Квиління золотих чаїних зграй (Мур., По­вість.., 1948, 46); Раптом весь чаїний гурт стріпнув крильми, шурхнув убік (Збан., Мор. чайка, 1959, 23); //Належний чайці. Блакитні шати, щуки сплеск, чаї­ний голос над водою (Ус, Шість, 1940, 35); Так нев­же у цій хаті вона (Чайчиха] в пояс вклонялася бать­кам і людям, ждучи, сподіваючись від них на своє, хай невеличке, але не чаїне щастя (Стельмах, І, 1962, 34); // перен. Пройнятий жалем і тугою. Листів од сина чогось нема… В тривозі я, журба за ним глуха, чаїна у серці раною зія (Сое, II, 1958, 468); Зайшов у двір солдат-каліка, І занімів його язик. Лиш сльози матері, мов ріки, Та сестричок чаїний крик… (Гірник, Старту­ють.., 1963, 75).


Словник української мови онлайн: Чаїний


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я