Щасливчик а, ч. Зменш.-пестл. до щасливець.
Так ми їх там поколошматили, що з-під гори вирвалися до Сави лише поодинокі щасливчики (Рад. Укр., 16.VI 1946, 3).
Словник української мови онлайн: Щасливчик
Щасливчик а, ч. Зменш.-пестл. до щасливець.
Так ми їх там поколошматили, що з-під гори вирвалися до Сави лише поодинокі щасливчики (Рад. Укр., 16.VI 1946, 3).