Щілястий а, о. Який мас багато щілин; із щілинами. На зимове зберігання плоди пакують в чисті, сухі щілясті ящики (Колг. Укр., 8, 1956, 39); // Який формою нагадує щілину; у вигляді щілини. Опріч кота, щілясту зіницю мають змії, крокодили і нічні ящірки — гекони (Наука.., 6, 1967, 22).
Словник української мови онлайн: Щілястий