Що таке Юнацтво, визначення слова.

Юнацтво


Юнацтво а, с. 1. Молодий вік; період життя, коли людина буває юною; юність. Юнацтво моє проходило щасливо, і мені здавалося, що ніяких труднощів на моєму життьовому шляху не буде (10. Янов., II, 1954, 17); Тільки очі я закрию, Дні юнацтва я згадаю (Нагн., Слово.., 1954, 72).
збірн. Молоді люди обох статей; юнаки. З різних кінців, з різних сторін назліталося юнацтво набира­тися розуму, слухати правди-слова… (Мирний, І, 1954, 347).
перен. Сміливість, хоробрість, завзяття; моло­децтво. — Покиньте ж се дурне юнацтво І розійдіться по домах (Котл., І, 1952, 185); — А добрий юнак, о, добрий! Один хіба Кирило Тур йому в юнацтві рівня (П. Куліш, Вибр., 1969, 89).


Словник української мови онлайн: Юнацтво


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я