Юрист а, ч. Фахівець з правознавства, юридичних наук; нрактичний діяч у галузі права. В своїх питаннях, поставлених підсудним і свідкам, звертав Владно особливу й систематичну увагу зокрема на одну справу, яку поминали звичайно фахові юристи (Фр., VI, 1951, 268); Комуністична партія повсякденно проявляє піклування про підготовку висококваліфікованих кадрів радянських юристів (Рад. суд охороняє права.., 1954, 25).
Словник української мови онлайн: Юрист