Що таке Юродивий, визначення слова.

Юродивий


Юродивий а, е. 1. Психічно хворий; божевільний. Схаменіться, недолюди, Діти юродиві! Подивіться на рай тихий, На свою країну (Шевч., 1, 1963. 329);
Добре,— сказав старий,— я бачу, що з тобою нічого не зробиш, ти якийсь святий чи, може, трохи юродивий (Собко, Срібний корабель, 1961, 119); // у знач. їм. юродивий, вого, ч.; юродива, вої, ж. Психічно хвора, божевільна людина. Загледівши Мурашка, юродивий впився в нього злим, розпаленим поглядом (Гончар, Таврія, 1952, 282).
2. у знач. ім. юродивий, вого, ч.; юродива, вої, ж. У марновірних, релігійних людей — жебрак, божевіль­ний, що має дар віщуна. По один бік диякона стояв., юродивий, спустивши з одного плеча червону хламиду (Н.-Лев., НІ, 1956, 24).


Словник української мови онлайн: Юродивий


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я