Що таке Яса, визначення слова.

Яса


Яса й, ж., заст. 1. Сигнал (у 1 знач.), знак. По-павкруги [навколо] ж гуде Орда хижа та жде, Коли дасть на грабіжну він ясу (Манж., Тв., 1955, 83); Верну­лася Ізольда Білорука. Трістан питає: — Що? Яка яса? — Щось мріє там далеко у просторі.— Щось бі­ле?! — Чорне, як моя коса (Л. Укр., І, 1951, 415); Те­пер я зрозумів, що потаємні сили І затамовані бурхливі голоси, Як зимова вода, під кригою струмили, Лише чекаючи весняної яси, Щоб повінню залить болота і до­лини (Рильський, Поеми, 1957, 266).
2. Чутка, поголос.
О Пускати (пустити) ясу див. пускати.
Гучні звуки, гуркіт, грім. Я в серці, друзі, про­несу Гармат важких страшну ясу (Мал., Битва, 1943,
Вітання гарматними залпами; салют. Турки-яни-чари од галери одвертали, До города Цареграда убігали, Із дванадцяти штук гармат гримали, Ясу воздавали [віддавали] (Укр.. думи.., 1955, 46); Гули в морозній вишині Церковні дзвони голосні, Розкати дальної яси, Народу світлі голоси (Бажан, Роки, 1957, 231).
Данина. [Мавка (черкає себе серпом по руці, кров бризкає на золоті коси Русалки Польової)]: Ось тобі, сестро, яса! (Л. Укр., III, 1952, 234).
поет. Світло, сяйво. «Дивовижна краса!» Справді неба грайлива яса, Мов дівоче убрання святкове (Воронь­ко, Мирний неспокій, 1960, 129).


Словник української мови онлайн: Яса


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я