Іго а, с, заст. Ярмо (у 2 знач.). Десь за морями у невідомій землі жив собі темний народ. Тяг він на своїх плечах подвійну неволю: робив на своїх панів і був під ігом другого царства (Вас. II, 1959, 569): Смутні часи татаро-монгольського іга довго тривали на землі руській (Цюпа, Україна.., 1960, 17).
Словник української мови онлайн: Іго