Ідіотизм у, ч. 1. Психічна хвороба, що характеризується порушенням нормальної розумової діяльності.
2. розм. Дурість, глупота, безглуздя. Самодержавство залишило у спадщину відсталу, неграмотну країну з глухими закутками, ідіотизмом сільського життя, де основну масу населення становив зашкарублий і затурканий мужик (Ком. Укр., 4, 1965, 5); Недокус посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою. І доживеться ж людина до такого ідіотизму/ (Збан., Малин, дзвін, 1958, 91).
Словник української мови онлайн: Ідіотизм